+38 (04744) 3-23-26
Меню

Історія розвитку кафедри

Історія кафедри органічно пов'язана зі становленням і розвитком університету. В Умані «Школа учнів садівничих» була започаткована ще в 1842 р. при Царициному саду, як тоді називали парк «Софіївка». Навчальний заклад, як і кафедра плодівництва та виноградарства, не раз реорганізовувалися, однак на вищому рівні кафедра розгорнулася саме з початком діяльності Головного училища садівництва, беручи свій початок із 1844 року. У 1903 році в Уманському училищі садівництва і землеробства кафедри існувала у вигляді садового відділення, до якого входили Царицин сад (парк «Софіївка»), промислові сади і плодорозсадник, формовий сад, теплично-оранжерейне господарство.

А з 1921 року, в тогочасному Уманському агротехнікумі, кафедра плодівництва і виноградарства починає функціонування на науковій основі в статусі структурної одиниці. 

У період з 1917 по 1941 рр. серед наукових досліджень було також вивчення сортів і форм, насінних підщеп, розмноження плодових. Цими питаннями на кафедрі займалися професори М. Ф. Любочка (з 1924 р.), В. Л. Симиренко (з 1931 р.), доцент І. Т. Авдєєв (з 1939 р.). Основними предметами на кафедрі були: садівництво – у 1911–1914 рр. його викладав Т. Г. Гончарук-Біда, а з 1912 по 1925 р. М. Ю. Кіркопуло, а також плодівництво, яке з 1917 р. вели М. М. Богоявленський, A. B. Петцольд, А. І. Мальта та А. П. Волощук, і курс помології, який впродовж 1931–1933 рр. викладав В. Л. Симиренко.Саме в цей період зароджуються і впроваджуються у широкий оббіг основні напрямки і результати наукових пошуків провідних дослідників кафедри, що стали міцним підґрунтям розвитку наукового потенціалу садівничої справи.

Підвалини уманського садівництва заклали академік В. В. Пашкевич (з 1855 р.) і вчені садівники Л. Т. Лучинський, Ю. Р. Ланцький та Ф. О. Крюков (з 1891 р.), які займалися вивченням сортів плодових рослин, питаннями запилення та формування плодів. На їх рахунку численні науково-практичні наробки, що дали можливість розширити коло важливих питань у цьому напрямку і слугували поступу наукових досліджень їх послідовників. Проте, чи не найважливішим моментом, який вирішив подальшу долю кафедри та розвиток садівничої науки навчального закладу, було започаткування Уманської наукової садівничої школи «Біологія і технологія вирощування плодових і ягідних культур», засновником якої по праву вважається доктор с.-г. наук, професор Шитт Петро Генріхович (1911–1914 рр.). Ця школа – науковий та інтелектуальний потенціал кафедри плодівництва і виноградарства, діяльних садівників-плодоводів, професорів, молодих спеціалістів та учнів агротехнікуму, яка досліджувала закономірності росту і розвитку, фізіологію живлення, розвиток кореневої системи плодових рослин тощо.

Діяльність кафедри у період з 1945 по 1990 рр. характеризувалася особливою складністю і важливістю, адже роки Другої світової війни так чи інакше поклали свій глибокий відбиток на матеріальне забезпечення та стан багаторічних насаджень плодових культур. Необхідно було відновлювати та, подекуди з нуля, формувати понівечені війною садові масиви. Саме у цей час розгортаються ґрунтовні дослідження з передсадивного обробітку ґрунту (доцент І. Ф. Краснощок, з 1960 р.) і вивчення карликових підщеп яблуні (Г. В. Бабенко, з 1961 р.).

Чи не найяскравішою постаттю серед когорти уманських вчених-садівників зазначеного періоду є особа Олексія Семеновича Андрієнка – старшого викладача (з 1957 р.), доцента (з 1961 р.) і завідувача кафедри плодівництва і виноградарства Уманського сільськогосподарського інституту протягом 1959–1963 років (за сумісництвом – ще й декана факультету заочного навчання). Свою кандидатську роботу він присвятив дослідженню температурного режиму кореневої системи яблуні на насіннєвій підщепі й утриманню ґрунту в міжряддях саду. Під керівництвом Олексія Семеновича четверо аспірантів успішно захистили кандидатські дисертації, він – автор понад 40 наукових статей, рекомендацій виробництву, майже півсотні методичних посібників. Велика увага приділялася ним розвитку садівництва в навчально-дослідному господарстві – головній навчальній базі тодішнього факультету плодоовочівництва і виноградарства.

Разом зі своїми колегами – професорами Г. К. Карпенчуком, С. Г. Власюком, А. О. Красноштаном, доцентами А. О. Бондаренком, А. О. Грицаєнком, Л. С. Обіход та іншими Олексій Семенович зробив вагомий внесок у розвиток уманської садівничої школи. Він постійно дбав про осучаснення навчальної, наукової та виробничої бази для проведення наукових досліджень, підготовки і перепідготовки вітчизняних фахівців саме з інтенсивного садівництва, які завжди користуються попитом на ринку праці. За його рекомендаціями та завдяки його наполегливості започатковано кілька оригінальних дослідів з оцінки перспективних сортів на слаборослих підщепах, зібрана і тривалий час підтримувалася колекція з майже ста форм клонових підщеп для яблуні й інших плодових культур. В університетському формовому саду Олексій Семенович створив унікальну колекцію дерев вегетативно розмножуваних підщеп яблуні, аналогів якій немає в усій Європі. Частина цієї колекції й дотепер слугує наочним посібником під час викладання плодового розсадництва і плодівництва.

Вагомий внесок у розвиток кафедри зробив відомий вчений, професор Григорій Костянтинович Карпенчук. Навчаючись на заочному відділенні аспірантури під керівництвом професора С. С. Рубіна, Григорій Костянтинович підготував і в 1963 р. захистив кандидатську дисертацію, досліджуючи застосування добрив у садах. З 1964 року він працює на кафедрі плодівництва і виноградарства старшим викладачем, пізніше – доцентом. У 1976 р. Григорій Костянтинович очолив кафедру на цілих 16 років. У 1984 р. побачила світ капітальна праця Г. К. Карпенчука «Частное плодоводство» – посібник для сільськогосподарських вищих навчальних закладів СРСР, де з максимальною повнотою ним була подана господарсько-біологічна характеристика та технології вирощування основних плодових і ягідних культур.

Під керівництвом Григорія Костянтиновича успішно захистили кандидатські дисертації Г. І. Криворучко, В. В. Осипчук, В. В. Заморський та Й. Ф. Фогел. Він – автор монографій, 120 статей, численних рекомендацій виробництву, методичних і навчальних посібників, а також один із засновників і перший головний редактор садівничого часопису «Новини садівництва».

За його рекомендаціями запроваджено раціональні способи обрізування плодових дерев, закладені сади на карликових підщепах, промисловий маточник клонових підщеп, а також насадження аронії чорноплідної, калини, волоського горіха, вишні. На базі агрохімічної лабораторії кафедри під його керівництвом та безпосередньою працею проведено вивчення родючості ґрунтів та розроблено способи застосування добрив у садах Вінниччини. Окрім того, Григорій Костянтинович сприяв налагодженню співробітництва з Познанською сільськогосподарською академією (Польща), підтримці інформаційного обміну з науковцями Англії, Франції, Угорщини, Словаччини, Чехії, Канади та США.

Професор Степан Григорович Власюк викладав плодівництво з 1970 по 1997 p. Напрямок його наукової роботи – інтродукція та сортовивчення плодових і ягідних культур. Монографії "Слива", "Слива і алича", посібник "Районовані та перспективні сорти плодових і ягідних порід", які й до тепер є цінним теоретичним та практичним надбанням, широко використовуються в навчальному процесі, стали настільною книгою садівників України.

У 1967 році лави видатних вчених кафедри плодівництва і виноградарства поповнив талановитий науковець і педагог, доцент А. О. Бондаренко. Як науковець, Аркадій Олексійович співпрацював у сфері досліджень мінерального живлення й удобрення плодових культур і винограду, зокрема в проблемній лабораторії з оптимізації родючості ґрунту в садах (науковий керівник професор С. С. Рубін), доклав чимало зусиль в удосконалення практичної підготовки фахівців-плодоводів у співдружності з професорами А. П. Бутилом, П. Г. Копитком, А. О. Красноштаном, доцентами З. В. Геркіял, JI. I. Дончук, Ю. В. Коларьковим, В. В. Манзієм, О. В. Мельником та іншими, суттєво розвинувши садівничу наукову школу.

Як кваліфікований методист, ініціював видання навчального посібника з курсу «Виноградарство», разом з професором С. Г. Власюком створив підручник «Садівництво і виноградарство». «Словник термінів з виноградарства». Співавтор, створених кафедрою, книги «Технологія виробництва плодів зерняткових культур», рекомендацій з методики досліджень у садівництві; тривалий час брав участь у виданні заснованого університетом журналу «Новини садівництва».

У 1992–1997 pp. кафедрою завідував професор Анатолій Олексійович Красноштан. Упродовж 1968–2003 pp. досліджував кореневе живлення яблуні на вегетативних підщепах, клонові підщепи груші, взаємодію підщепи прищепи. Анатолій Олексійович тривалий час обіймав посаду проректора з наукової роботи, був першим головою спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальності плодівництво. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації В. В. Манзій (2000 р.), В. А. Трохимчук (2004 р.), О. А. Балабак (2005 р.), С. Д. Чебан (2005 р.). Він є автором понад 100 наукових праць і навчально-методичних посібників.

На кафедрі займалися селекцією плодових та ягідних культур, вивчали способи вирощування садивного матеріалу яблуні й удосконалювали системи удобрення інтенсивних насаджень яблуні і кущових ягідників за різних систем утримання ґрунту, викладали навчальні курси "Плодівництво" і "Виноградарство" асистенти Ю. І. Лещук (1981–2000 рр.), В. В. Реп’яшник (1988–2001 рр.), кандидат с.-г. наук, старший викладач С. Ю. Пермякова (2001–2003 рр.), асистенти Я. О. Дядченко (2005–2006 рр.) і Р. О. Гронюк (2005–2008 рр.), О. М. Яворський (2011 р.).

Під керівництвом професора О. В. Мельника вели наукову роботу на кафедрі та успішно захистили кандидатські дисертації В. О. Осадчий (1999 р.), В. П. Майборода (2003 р.), Л. А. Шубенко (2003 р.), В. В. Леус (2005 р.), Л. І. Чередниченко (2008 р.), П. А. Головатий (2008 р.) та Л. М. Слободяник (2009 р.).

Доцент Аркадій Олександрович Грицаєнко в 1965–2007 рр. викладав плодівництво і помологію. В останні роки працював на посаді в. о. професора кафедри. Кандидат біологічних наук А. О. Грицаєнко вивчав вплив мінеральних добрив на водний режим, фотосинтез, ріст і врожайність дерев за відновлюючого обрізування і різних систем утримання міжрядь яблуневого саду. Створив методику вивчення анатомічної будови листя і пагонів яблуні, виконував інші фізіологічні дослідження; розробив новітню технологію електростратифікації щеплень винограду і втілив її у виробництво; провів обстеження районів Західної та Південно-Західної України щодо виявлення перспективних сортів волоського горіха (лише на Вінниччині їх було виявлено 45); детальне обстеження Закарпаття, Криму, Молдови, Одещини з метою виявлення високопродуктивних сортів винограду, сприяло створенню колекційних насаджень із понад 250 сортів винограду, що на той час могло конкурувати лише з колекцією сортів Інституту ім. В. Є. Таїрова. Розробив методи формування різних типів пальмет і впровадив їх у виробництво; сконструював спеціальний ніж для зимового механізованого щеплення плодових культур. Серед його винаходів і розробок – перша в тодішньому СРСР розробка принципів і методів електричного підігріву щеплень винограду під час теплової стратифікації.

А.О. Грицаєнко – автор близько 100 друкованих праць, винаходів і підручника "Плодівництво", співавтор посібника "Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів".

Шлях від асистента до доцента кафедри плодівництва і виноградарства впродовж 1972–2011 рр. пройшла Лора Степанівна Обіход. Викладаючи курси "Плодівництво" і "Субтропічні плодові культури" вела підготовку спеціалістів-плодоводів. Займалася вивченням систем утримання ґрунту в сливовому саду; досліджувала ефективність ведення насаджень яблуні на підщепі М.9; була ініціатором та активним виконавцем госпдоговірних тематик із Мінагрополітики і продовольства України наукової роботи з питань розробки технології вирощування елітного садивного матеріалу слаборослих підщеп і саджанців нових сортів для високопродуктивних насаджень кісточкових порід, а також з вивчення і впровадження клонових підщеп черешні на теренах Черкащини. Опублікувала більше 60 наукових робіт за результатами досліджень і методичних розробок. Доклала чимало зусиль в удосконалення практичної підготовки фахівців-плодоводів перебуваючи на посаді декана факультету плодоовочівництва і виноградарства (1980–2000 рр.), а також як член фахової ради Міністерства аграрної політики України та голова секції "Плодоовочівництва і виноградарства" при науковому методичному центрі Мінагрополітики (1996-2001 рр.). Нагороджена знаком "Знатний садівник України" (1968 р.) та "Відмінник аграрної освіти та науки" (2003 р.).

Дослідження кореневого живлення й удобрення яблуні на різних підщепах в 1990–2013 рр. проводив доцент Володимир Семенович Цирта, які розпочав ще в 1971 р. як науковий співробітник пробленої лабораторії з оптимізації родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях. На кафедрі викладав плодівництво, вів курсове проектування й активно долучався до практичної підготовки фахівців-плодоводів.

У 1995–2012 рр. викладав плодівництво доцент Володимир Олександрович Осадчий. Наукову діяльність пов'язував з удосконаленням технології вирощування інтенсивних насаджень зерняткових культур і особливостями формування та обрізування плодових дерев із малооб'ємними формами крони. Керував виробничою практикою студентів і, як експерт-дорадник, консультував господарства з питань садівництва та розсадництва. 

У 1995–2015 рр. викладав виноградарство, ампелографію, світові агротехнології в садівництві доцент Віталій Володимирович Манзій. Пройшов шлях від наукового співробітника за госпдоговірною тематикою до доцента кафедри. Займав посаду проректора з наукової та інноваційної діяльності Уманського НУС. Наукова діяльність пов'язана з вивченням питань удобрення насаджень зерняткових культур, а в подальшому - системи ведення виноградарства в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу. Активний учасник семінарів по садівництву, студентських олімпіад зі спеціальності "Плодоовочівництво і виноградарство". Підготував когорту дипломників.

У 2008-2016 рр. викладав плодівництво, екологічно-чисті технології виробництва плодів, органічне плодівництво і виноградарство, світові агротехнології в садівництві доцент Головатий Петро Анатолійович. Виконував обов'язки відповідального за наукову роботу на кафедрі. Постійний ведучий секції з плодівництва на конференціях молодих вчених. Свій напрямок наукової діяльності пов'язував із удосконалення сортименту і конструкцій плодових насаджень в Лісостепу України. Керував навчальною практикою з обрізування плодових дерев. 

Навчальний процес на кафедрі забезпечували в різні часи Анатолій Олексійович Солоненко, Василь Васильович Нагорний, Ярослав Миколайович Олексієнко, Олексій Володимирович Руденко, Алла Володимирівна Селецька, Лідія Олександрівна Остринська, Ганна Дмитрівна Райко, Роман Віталійович Длугоборський, Микола Віталійович Стеценко, Андрій Володимирович Черних, а за госпдоговірною тематикою працювали – Світлана  Цибенко, Олександр Войтко, Інна Войтко, Леся Холковська, Ірина Личенкова, Ігор Мельник, Людмила Худік та інші.

З 1998 р. кафедру очолює доктор с.-г. наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Олександр Васильович Мельник.

Навчальний процес на кафедрі на постійній основі забезпечують:

доктори наук, професори О. В. Мельник та В. В. Заморський, кандидати наук, доценти В. П. Майборода, Р. В. Яковенко, кандидати наук Р. М. Буцик, Л.М. Слободяник, викладачі А. М. Чаплоуцький та О. С. Шарапанюк, М.М. Терещенко, ст. лаборант Л. А. Заїка.

Останні новини

Кафедра плодівництва і виноградарства взяла участь у Дні відкритих дверей Уманського НУСЧитати повністю

Кафедра плодівництва і виноградарства взяла участь у Дні відкритих дверей Уманського НУС

17 листопада 2017 року в Уманському національному університеті садівництва відбувся День відкритих дверей. Майбутні випускники загальноосвітніх шкіл мали змогу ознайомитися зі структурою університету та надаваними в ньому освітніми послугами зі здобування фахових знань сільськогосподарського спрямування. Активну участь у Дні відкритих дверей взяла також кафедра плодівництва і виноградарства факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин.

Читати повністю

"Кращий доцент факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин 2017 року"Читати повністю

"Кращий доцент факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин 2017 року"

Колектив кафедри плодівництва і виноградарства щиро вітає з Відзнакою особистих професійних якостей доцента кафедри плодівництва і виноградарства Яковенка Романа Володимировича!

Читати повністю

Заняття з вирощування декоративних плодових рослинЧитати повністю

Заняття з вирощування декоративних плодових рослин

19 жовтня 2017 року студенти 2 та 4 курсів факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин, під час заняття з декоративного садівництва, мали змогу наочно ознайомитися з особливостями вирощування садивного матеріалу та догляду за плодовими декоративними рослинами в умовах закритого ґрунту. На базі теплично-оранжерейного комплексу Уманського НУС, студенти вивчали як розмножують та культивують декоративно-листяні та квітучі рослини, які походять із зон Субтропіків і Тропіків.

Читати повністю

Практичне навчання з формування і обрізування черешні Читати повністю

Практичне навчання з формування і обрізування черешні

17 та 19 жовтня 2017 року студенти 41-п та 42-п груп факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин під час практичних занять з курсу плодівництва продовжували вивчення особливостей формування та обрізування плодових насаджень. Цього разу студенти ознайомилися з особливостями обрізування насаджень черешні. Студентам наочно продемонстровано основи формування й обрізування веретеноподібної крони черешні на підщепі Гізела 5.

Читати повністю

Всі новини