Меню
Остання редакція: 05 грудня 2019

Огляд доповідей науково-практичного семінару "День саду Уманського НУС" (04.05.2017 р.)

Програма науково-практичного семінару "День саду Уманського НУС" охоплювала актуальні практичні питання сучасного промислового садівництва, послухати і обговорити які з'їхалися садоводи більш ніж 60 підприємств, що здійснюють освітню, наукову та практичну діяльність у галузі садівництва.


Після вітального слова від ректора Уманського національного університету садівництва доктора економічних наук, професора Олени Непочатенко, голови асоціації "Укрсадпром" Дмитра Крошки та голови Ради Асоціації "Укрсадпром", Героя України Петра Ґадза ведучий семінару декан факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин Сергій Щетина надав слово провідним науковцям і фахівцям садівничої справи.

У доповіді завідувача кафедри плодівництва і виноградарства УНУС, головного редактора журналу "Новини садівництва", доктора с.-г. наук, професора Олександра Мельника було розставлено акценти щодо елементів агротехніки саду в умовах зміни клімату, зокрема, було зауважено про необхідність захисту коренів дерев від вимерзання за відсутності снігу.

Практику закріплення поливних шлангів на першому дроті шпалери доповідач назвав сумнівною, позаяк падаюча краплина в умовах посухи досить часто випаровується ще в польоті до землі, а за інших умов спричинює ущільнення ґрунту і пошкодження дерев у разі застосування Раундапу.

На одному зі слайдів доповіді, як ніколи доречна теза від відомого польського садовода Августіна Міки "…кращим буде той, що має сад, розташований хоч на кілька метрів вище від сусідських…" змусила слухачів вкотре загострити увагу на ретельності підбору земельної ділянки під промисловий сад.

Градобої зводять нанівець працю цілого року, саме тому захисту саду від граду за допомогою штучного грому також відведено дещицю часу.

Садоводам наголошено на необхідності сприяння входженню дерев у стан спокою – опадання листя можна добитися обприскуванням їх цинком і магнієм.

Серед інших питань інтенсивного садівництва в умовах зміни клімату озвучених завідувачем кафедри плодівництва і виноградарства Уманського НУС, професором О. В. Мельником – потреба своєчасного збору врожаю, його допровадження до холодильника і довготривалого зберігання.

З рекламного виступу представника італійської фірми "EFT Group" Мауріціо Маурроне слухачі могли довідатися про новітні здобутки галузі переробки плодів, зокрема про автоматизацію процесу виготовлення сухофруктів – підготовки, нарізування та сушіння.

Як зауважив наступний доповідач Євген Найченко, ці та інші проблеми промислового саду озвучені професором Олександром Мельником, є чіткими віхами, які варті висвітленню в окремих доповідях. Сам же доповідач зосередився на ефективному використанні регуляторів росту в сучасній світовій плодовій індустрії. Їх правильне застосування має забезпечувати якість плодів відповідну очікуванням садовода, які окрім видимих ознак (розміру, форми, забарвленню, чистоти шкірочки, відсутності пошкоджень і хвороб) передбачають відповідний внутрішній склад плодів (структура м’якуша, соковитість, співвідношення цукрів і кислот, характерне його забарвлення).

Серед напрямків досягнення кінцевої мети, випускник Уманського НУС, а нині широко відомий не лише в Україні консультант з інтенсивного садівництва Євген Найченко називає технології плодової індустрії – зберігання, підготовки до продажу та самого продажу плодів. А одним із "елементів тонкого впливу" технології вирощування є регулювання форми крони, регулярності плодоношення, нормування врожаю з впливом на зовнішні ознаки плодів за допомогою регуляторів росту. Доповідач зосередився на умовах застосування NAA (Refine), NAD, 6-BA (Exilis) для проріджування зав'язі та попередження передчасного опадання плодів яблуні і груші.

Однак, як зауважив Євген Найченко, регулятори росту в жодному разі не можуть замінити традиційних елементів технології – правильного підбору моделі саду, провадження крони, термінів обрізування, систем захисту, зрошення, удобрення і утримання міжрядь.

Про нові прийоми в зрошенні інтенсивних та суперінтенсивних плодових насаджень присутніх садівників проінформували менеджер "АІК LTD" Віталій Реп'яшник та агроном-садовод "А.І.К. LTD" Олександр Полунін.

Зокрема, доповідачі відмітили на відсутності особливої потреби в рекламі фірми, яку вони представляють, та продемонстрували на слайдай широкий спектр своєї діяльності - від облаштування різних систем краплинного зрошення в горіхових та інтесивних яблуневих садах, до контролю вологості і кислотності ґрунту та води для зрошення. Звернули увагу на необхідності фільтрування води для використання систем краплинного поливу.

У своїй доповіді кандидат с.-г. наук, консультант по садівництву компанії "Седна-Агро" Володимир Осадчий зосередив увагу присутніх на основних помилках під час закладання промислового саду та післясадивного обрізування саджанців.

Зокрема, під час вибору ділянки слід враховувати складність рельєфу, обмежуючі та критичні фактори ґрунту ділянки. Так, у разі мілкого залягання материнської породи можливе вимокання саджанців. Неправильне розміщення рядів стосовно панівних вітрів часто спричинює похилення дерев у плодоносному саду та їх виламування у місці щеплення цілими рядами.

Аналізуючи помилки конструкції насадження, Володимир Осадчий звернув увагу на правильному доборі типу підщепи (сила росту, потужність кореневої системи) і сорту (сила росту, особливості галуження, кути відходження гілок, скороплідність) від чого залежать і схеми садіння, і підбір форми крони дерева. 

Основною помилкою початківців консультант назвав спробу здешевлення закладання саду за рахунок придбання хоч і дешевшого, та не завжди якісного садивного матеріалу. Тому закликав купувати саджанці у перевірених розсадниках.

Окремий блок доповіді визнаного фахівця було присвячено післясадивному обрізуванню саджанців, яке полягає, зокрема, у видаленні поламаних, товстих гілок та конкурентів центрального провідника. Проаналізував випадки зрізів зайвих гілок "на кільце", або на "косий пеньок".

З рекомендаціями щодо побудови стратегії захисту саду від шкідників, хвороб і бур'янів у виробничому сезоні 2017 року виступив завідувач кафедри захисту і карантину рослин Уманського НУС, доктор с.-г. наук, професор Юрій Яновський. Зокрема, доповідач проаналізував причини поширення хвороб і шкідників, ув'язавши це із особливостями погодних змін. Звернув увагу садоводів на збільшенні кількості поколінь плодожерки в зв'язку зі зміною клімату, а тому посиленню уваги в заходах по обмеженню її шкодочинності.

Професор закликав захист насаджень від домінантних фітофагів та основних збудників хвороб вести з урахуванням прогнозів розвитку шкодочинних об'єктів. Для прогнозу використовувати феромонні пастки.

Юрій Яновський не полишив без уваги і розсадниководів, окресливши особливості поширення шкідників і хвороб на саджанцях і методи їх запобігання.

Присутні на форумі садоводи переконалися, що в період вегетації надзвичайно важливо вміти підібрати потрібні препарати:  - фунгіциди (застосування контактних та  системних продуктів); - інсектициди (сучасні препарати, що працюють при високих температурах та мають тривалий період захисту); - мікроелементи (вчасне застосування потрібних поживних речовин).

Додатково, науковці Уманського НУС представили результати власних досліджень у восьми стендових доповідях, які можна було обговорити з їх авторами. 

Зокрема, стендові доповіді висвітлювали актуальні питання про особливості потовщення штамба і апікальний ріст двопровідникових саджанців яблуні сорту Флоріна залежно від висоти щеплення (аспірант О. В. Полуніна, кандидат с.-г. наук, доцент В. П. Майборода); про водопроникність тирси листяних порідзалежно від вмісту пінополістиролових гранул (аспірант О. С. Шарапанюк, доктор с.-г. наук, професор О. В. Мельник); про продуктивність яблуні залежно від накриття градозахисною сіткою, утримання ґрунту й удобрення азотом (аспірант Ю. В. Мельник, доктор с.-г. наук, професор О. В. Мельник); про урожайність яблуні за різних систем утримання ґрунту під градозахисною сіткою (випускник аспірантури Терещенко М.М., професор Мельник О.В.); про освітленість крони яблуні залежно від строку контурного обрізування (аспірант Я. О. Кравцова, доктор с.-г. наук, професор О. В. Мельник); про формування показників маси та товарної якості плодів яблуні залежно від строку обрізування та форми крони (аспірант І. А. Мединський, доктор с.-г. наук, професор В. В. Заморський); про вплив затримки з охолодженням на втрати маси ягід суниці під час холодильного зберігання (кандидат с.-г. наук, доцент І. Л. Заморська); про щільність яблук сорту Ренет Симиренка, оброблених інгібітором етилену після збирання, залежно від типу саду і строку збирання (кандидат с.-г. наук О. О. Дрозд, доктор с.-г. наук, професор О. В. Мельник).


Володимир Майборода,
доцент кафедри плодівництва і виноградарства УНУС

(Фото автора)

Матеріали