Меню
Остання редакція: 19 листопада 2024

Сучасні технології вирощування горіхоплідних культур (матеріали виїзного семінару)

На початку вересня викладачі і студенти 41-с та докторанти 21-дфс груп кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва відвідали крупнотоварну плантацію фундука (ліщина крупноплідна) поблизу міста Тетіїв на Київщині.

Створене агрохолдингом «Галс Агро», це одне із найбільших насаджень фундука в країні. Закладена п’ять років тому італійськими сортами в приватному підприємстві "Еліта",  цього року плантація дає перший промисловий урожай. Очікується, що сорти з так званого "набору Ферреро" забезпечать гарантований експорт на найближчі десятиліття.

Євген Лайтер ─ головний агроном господарства, випускник УНУС, розповів учасникам семінару про особливості садіння фундука, використані саджанці і сорти, а також нюанси догляду та перспективи розвитку цієї горіхоплідної культури. 

Євген Лайтер (зліва) пояснює систему формування фундука

 

Наразі плантація налічує близько 400 га, планова площа — 500, а потенційно можлива — до тисячі гектарів.  Господарство має стати кооперативним центром, що надасть можливість сусіднім фермерам розпочати вирощування фундука з гарантованим збутом урожаю. 

Основні затрати на створення насадження у перші рік сягають  8–10 тис. євро/га, у що входить якісний садивний матеріал, автоматизована система зрошення і внесення добрив з поливною водою (фертигація), компактні трактори з економними двигунами та великим моторесурсом, універсальні  багатофункціональні агрегати, що забезпечують роботу вертикальної чи горизонтальної фрези, мульчувача і косарки, а також обприскувачі з електронним контролем форсунок та ін.

В насадженні переважають саджанці з італійських розсадників Battistini Vivai і Vitroplant, 80% з яких отримано методом культури тканин та надійшли із закритою кореневою системою. Основні сорти — Tonda Di Giffoni, Tonda Gentile delle Langhe, Tonda Gentile Romana, а запилювачі — Nocchione, Сosford, Mortarella та Барселонський.

З метою механізованого збирання врожаю, фундук посаджено з 4-метровим міжряддям і трьома метрами між рослинами в ряду та формується з чашоподібною кроною з 3-4 основними гілками, що максимально збільшує зону плодоношення. Поросль систематично видаляють десикантом або вручну.

Ідеально спланована плантація фундука з допомогою GPS

 

Для збереження молодих рослин, у випадку пошкодження хворобами (фузаріоз), залишають два–три додаткових "страхові" стовбури, а на 7–8-й рік залишиться лише один.  У дерев з одним стовбуром під час механізованого обробітку грунту  може випадково пошкодитися саджанець, що спричинить до випадання рослини.

"Страхові" стовбури молодих рослин

Більшість обробок  механізовані, особливо в перші два роки — фрезування пристовбурних смуг (гербіцид не застосовують). Хімічний захист від хвороб і шкідників проводять кожні два-три тижні, додаючи, за необхідності, карбамід у бакову суміш.

Наступного року планують збудувати центр збирання й очищення, сушіння та зберігання врожаю потужністю 3 тис. тонн, а надалі ще й цех лущення, сортування й пакування фундукового ядра.

Учасники виїзного семінару висловили вдячність керівництву "Галс Агро" і випускнику факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин УНУС Євгену Лайтеру за можливість ознайомитися з сучасною технологією вирощування фундука та Ользі Шарапанюк за сприяння організації виїзного семінару.

 

Використано джерела:

https://agrotimes.ua/interview/galuz-na-galsi/

https://battistinivivai.com/en

Олександр Мельник, Роман Яковенко, Богдан Чецький

Фото: Богдан Чецький, Олександр Мельник