Результати діяльності

Захищено одну докторську та п'ять кандидатських дисертацій:

А.   Застосування штучного холоду для зберігання продукції плодівництва: Автореф. дис. докт. с.-г. наук: 06.01.07, 06.00.29 [Електронний ресурс] / Мельник О. В.; Національний аграрний ун-т. — К., 1997. — 401 л. : рис. — укp. Режим доступу: 

 – Визначено ефективність трансплантації і продуктивність рослин залежно від режимів короткочасного і тривалого холодильного зберігання садивного матеріалу підщеп та ягідних рослин.

Встановлено залежність активності калюсо- та коренеутворення заготовлених пізно восени стеблових здерев’янілих живців клонових підщеп яблуні та смородини, розсади суниці від тривалості та стану органічного спокою, теплової обробки та обробки індолілмасляною кислотою.

В інтервалі температури від мінус 4 до +12 оС рівень втрат маси об’єктами плодівництва визначався їх фізіологічною активністю і наявністю листкової поверхні. Найдієвішим фактором стримування розвитку патогенних мікроорганізмів, що викликають втрату якості садивним матеріалом в процесі зберігання, є низька температура; значний вплив спричинюють погодні умови сезону вегетації, що передував зберіганню, і наявність розвинутої листкової поверхні.

 Публікації за матеріалами дисертації:

1. Мельник О. В. Зберігати садивний матеріал разом із плодами небезпечно // Новини садівництва, 1994, №1. – С. 15-17.
2. Мельник О. В., Швець В. В. Тривале зберігання розсади суниці для ранньолітнього садіння / Біолого-екологічні основи вирощування с.-г. культур в умовах Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманського СГІ. – Київ: Сільгоспосвіта, 1994. – С. 195-197.
3. Мельник А. В. Холодильное хранение подвойного и привойного материала яблони / Мат. науч. конф. «Посадочный материал для интенсивных садов». – Варшава, 1994. – С. 52-53. 

Б.    Підвищення продуктивності маточника вегетативно розмножуваних підщеп яблуні в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / В. П. Майборода; Уман. держ. аграр. акад. — Умань, 2003. — 20 с.: рис. — укp. Режим доступу: 

 – Встановлено доцільність вирощування підщеп типу М.26 у маточнику вертикальних відсадків, а М.9 - вертикальними чи горизонтальними відсадками.

У зв'язку з високою волого- та повітроємністю, а також мульчуючою дією, підгортання маточних рослин підщеп типу М.9 і М.26 тирсою листяних і хвойних деревних порід підвищує якість відсадків за рахунок кращого розвитку кореневої системи.

З метою забезпечення високої продуктивності маточних насаджень вегетативно розмножуваних підщеп яблуні за умов південної частини Правобереженого Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому запропоновано запроваджувати зрошення та підгортання рослини тирсою.

Зроблено чотирифакторний дисперсійний аналіз та порядок сортування клонових підщеп.

 Публікації за матеріалами дисертації:

1. Майборода В. П., Цирта В. С., Мельник О. В. Попередні результати вивчення способів підвищення продуктивності маточника клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії, присвячений 100-річчю з дня народження С.С.Рубіна. – 2000. – С. 350-355
2. Майборода В. П., Мельник О. В., Шемякін М. В., Карпенко В. П. Водно-фізичні властивості, будова і мікробіологічна заселеність субстратів у маточнику клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Вип. 53. – 2001. – С. 109-112
3. Мельник О. В., Майборода В. П. Порядок сортування клонових підщеп яблуні // Новини садівництва.– 2001.– №3.– С.25–26.
4. Майборода В. П., Шемякін М. В., Мельник О. В. Динаміка вологості субстрату в маточнику клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Вип. 54. – К.: Знання України. – 2002. – С. 115-124
5. Майборода В. П., Олійник М. С. Розкриття маточника підщеп // Новини садівництва, 2004. – №1. – С. 10.
6. Майборода В. П. Архітектоніка кореневої системи клонової підщепи яблуні М.9 за різних способів ведення маточника // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. – 2005. – Вип. 59. – С. 221-227. 

 В.    Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від утримання субстрату і видалення розгалужень у Правобережному Лісостепу України: автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / Л. І. Чередниченко; Уман. держ. аграр. ун-т. — Умань, 2008. — 21 с. — укp. Режим доступу: 

 – Запропоновано способи регулювання температурного режиму субстрату у маточному насадженні й усування бічних розгалужень на відсадках підщеп М.9 і М.26, зокрема, внаслідок обприскування розчином калійної солі alpha-нафтилоцтової кислоти (КАНО).

Визначено відмінності окорінення відсадків М9 залежно від способу утримання субстрату, залежність параметрів надземної частини відсадків від способу їх видалення у маточному насадженні М.9 та строку обприскування та концентрації розчину КАНО у насадженні М.9 і М.26.

Установлено можливість вирощування побілених крейдою відсадків М.9, а також усування бічних розгалужень шляхом обприскування маточних рослин М.9 і М.26 розчином КАНО за концентрації 100 мг/л після третього підгортання.

 Публікації за матеріалами дисертації:

1. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Способи видалення розгалужень на відсадках підщеп яблуні М.9 на маточнику // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – Умань, 2006. – Вип. 63. – С. 174–178.
2. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Якість і вихід відсадків клонових підщеп яблуні М.9 залежно від способу видалення бічних розгалужень // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2006. – Вип. 28.– С. 33-37.
3. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Коренева система відсадків підщепи яблуні М.9 залежно від способу утримання і температурного режиму субстрату / Електронний збірник Національного аграрного університету „Наукові доповіді НАУ”. – 2007. – №2 (7). – С. 33–37. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-Jornals/nd/2007-2/07cliros.pdf
4. Чередниченко Л. І., Майборода В. П., Мельник О. В. Якість відсадків і продуктивність маточника клонових підщеп яблуні М.9 та М.26 від обробки КАНО // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – Умань, 2007. – Вип. 66. – С. 24–30.

Г.    Способи вирощування і стимулювання кроноутворення у саджанців яблуні для інтенсивних насаджень у правобережній частині Західного Лісостепу України: Автореф. дис.канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / В. В. Леус; Уман. держ. аграр. ун-т. — Умань, 2005. — 19 с. — укp. Режим доступу: 

 – Доведено доцільність вирощування однорічних саджанців яблуні способом "спляче" вічко.

Розроблено прийоми механічного й хімічного стимулювання кроноутворення під час вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною кніп-баум.

Визначено параметри для сортування даних саджанців.

Виявлені особливості кроноутворення однорічними саджанцями яблуні в розсаднику, яке активніше відбувається за умови підтримання високої агротехніки та покращується обприскуванням зони кронування синтетичними регуляторами росту.

Публікації за матеріалами дисертації:

1. Майборода В. П., Мельник О. В. Застосування промаліну для активізації кроноутворення однорічних саджанців яблуні сорту Вілмута (Джонаголд) у розсаднику // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – Вип. 51. – 2001. – С. 155-158.
2. Леус В. В., Мельник О. В. Способи стимулювання кроноутворення дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – 2003. – Вип. 57. – С. 221–224.
3. Мельник О. В., Майборода В. П., Леус В. В. Способи вирощування однорічних саджанців яблуні сортів Глостер і Джонаголд на підщепах М.9 і М.26 // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільської державної аграрно-технічної академії. – 2004. – Вип. 12. – С. 31-34.
4. Леус В. В., Мельник О. В. Економічна ефективність вирощування однорічних саджанців яблуні сорту Глостер на клоновій підщепі М.9 // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. – 2005. – Вип. 59. – С. 200–204. 

Ґ. "Продуктивність відсадкового маточника підщеп яблуні залежно від субстрату й обробки регулятором росту в Правобережному Лісостепу України": Автореф. дис.канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / О. С. Шарапанюк; Уман. нац. ун-т. сад. — Умань, 2019. — 19 с. — укp. Режим доступу: 

- Встановлено фітометричні показники рослин, коренеутворення та продуктивність клонової підщепи яблуні 54-118 у маточному насадженні залежно від норми витрати регулятора росту КАНО.

Виявлено вплив норми витрати 10%-го розчину рістрегулювальної речовини на параметри надземної частини і кореневої системи відсадків.

Встановлено фітометричні показники рослин і продуктивність маточних насаджень клонових підщеп яблуні М.9 Т337 та 54-118 залежно від складу субстрату для підгортання.

Виявлено особливості росту, укорінення і виходу відсадків залежно від вмісту пінополістиролових гранул у тирсі для першого підгортання маточних рослин.

Публікації за матеріалами дисертації:

1. Мельник О. В., Шарапанюк О. С. Ріст та облистяність маточних рослин підщепи яблуні 54-118 з обробкою регулятором росту КАНО. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 1. С. 115–119 (68 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
2. Мельник О. В., Шарапанюк О. С. Коренева система відсадків яблуні 54-118 за обробки регулятором росту КАНО. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2017. № 2. С. 55–64 (73 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
3. Мельник О. В., Шарапанюк О. С. Укорінення відсадків підщепи яблуні М.9 залежно від субстрату для підгортання. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія „Агрономія”. 2018. № 294. С. 156–164 (70 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
4. Мельник О. В., Шарапанюк О. С. Укорінення відсадків підщепи яблуні 54-118 залежно від субстрату для підгортання. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018. № 2. С. 83–87. DOI 10.31395/2310-0478-2018-21-83-87 (75 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
5. Мельник О. В., Шарапанюк О. С. Вихід і якість відсадків підщеп М.9 та 54-118 залежно від субстрату для підгортання. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2019. № 1 (77). URL: file:///C:/Users/User/Downloads/12376-27905-1-PB.pdf (67 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
6. Мельник А. В., Шарапанюк О. С. Рост и облиственность маточных растений подвоев яблони М.9 и 54-118 в зависимости от субстрата для окучивания. Весник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2018. № 3. С. 139–143 (65 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

Д. "Способи вирощування двопровідникових саджанців яблуні на підщепі 54-118 у Правобережному Лісостепу України": Автореф. дис.канд. с.-г. наук: 06.01.07 [Електронний ресурс] / О. В. Полуніна; Уман. нац. ун-т. сад. — Умань, 2020. — 19 с. — укp. Режим доступу:

- Вперше розроблено елементи технології вирощування двопровідникових саджанців яблуні сорту Флоріна на підщепі 54–118.

Встановлено вплив висоти окулірування, способу створення провідників і щільності розміщення на фітометричні параметри, вихід та якість однорічних двопровідникових саджанців яблуні сорту Флоріна на підщепі 54–118.

Встановлено, що серед методів визначення площі листкової пластинки рослин яблуні комп’ютерний аналіз зображення з використанням камери смартфону та додатку «Petiole» дозволяє найбільш ефективно та точно вимірювати значення показника.

Публікації за матеріалами дисертації:

1. Полуніна О. В., Майборода В. П. Двопровідникові саджанці в інтенсифікації виробництва плодів яблуні. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 2. С. 72–74 (65 % – аналіз джерел літератури, написання статті).
2. Полуніна О. В., Майборода В. П. Потовщення штамба і апікальний ріст двопровідникових саджанців яблуні сорту Флоріна залежно від висоти окулірування і способу створення двох провідників. Збірник Уманського національного університету садівництва. 2018. Вип. 93. Ч. 1. Сільськогосподарські науки. С. 176–184. DOI: http://dx.doi.org/10.31395/2415- 8240-2018-93-1-176-184 (70 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
3. Полуніна О. В., Майборода В. П., Селезньов А. Є. Оцінка методів визначення площі листя саджанців яблуні. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018. № 2. С. 80–83. DOI: http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2018-21-83-87 (70 % – польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
4. Полуніна О. В., Майборода В. П. Продуктивність та економічна оцінка вирощування двопровідникових саджанців яблуні залежно від висоти окулірування і способу створення двох провідників. Наукові доповіді НУБіП України. Секція «Агрономія». 2019. № 2 (78). DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.02.006 (70 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
5. Полунина А. B., Майборода В. П. Утолщение штамба и апикальный рост двупроводниковых саженцев яблони сорта Флорина в зависимости от плотности размещения и способа создания двух проводников. Ştiinţa agricolă. 2018. № 2. С. 64–69 (70 % – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
6. Майборода В. П., Полуніна О. В. Багатопровідникові саджанці. Новини садівництва. 2016. № 3. С. 10 (60 % – аналіз джерел літератури, написання статті).

Отримано два патенти:

Пат. u200705405 UA. Спосіб утримання субстрату в рядах маточника вегетативно розмножуваних підщеп / О. В. Мельник, UA, В. П. Майборода, UA, Л. І. Чередниченко, UA; заявник і патентовласник Уманський ДАУ. – №27943; заявл. 17.05.2007; опубл. 26.11.2007, Бюл. №19. – 4 с. 

– Спосіб утримання субстрату в рядах маточника вегетативно розмножуваних підщеп, що включає вирощування клонових підщеп яблуні горизонтальними відсадками, який відрізняється тим, що після останнього підгортання маточних рослин поверхню субстрату кількаразово білять розчином крейди.

Відомі аналоги корисної моделі щодо вирощування клонових підщеп горизонтальними і вертикальними відсадками у маточнику не передбачають використання агрозаходів по забезпеченню оптимальної температури (15-25оС) в зоні окорінення відсадків у середині валка субстрату, що сильно змінює ступінь обкорінення відсадків залежно від умов сезону вегетації, та впливає на продуктивність маточного насадження і якість отриманого садивного матеріалу вегетативно розмножуваних підщеп.

 

Пат. u200705406 UA. Спосіб отримання відсадків клонових підщеп яблуні без розгалужень стовбура / О. В. Мельник, UA, В. П. Майборода, UA, Л. І. Чередниченко, UA; заявник і патентовласник Уманський ДАУ. – №27944; заявл. 17.05.2007; опубл. 26.11.2007, Бюл. №19. – 4 с. 

– Спосіб отримання відсадків клонових підщеп яблуні без розгалужень стовбура, що включає вирощування клонових підщеп яблуні горизонтальними відсадками, який відрізняється тим, що при вирощуванні в маточнику на відсадках підщеп М9 проводять механічне (дворазове ручне пінцирування бічних розгалужень:перше при їх довжині 0,5-3 см і наступне через 18 діб) або хімічне (дворазово обприскування водним розчином калійної солі α-нафлилоцтової кислоти (КАНО) з концентрацією 100 мг/л у зазначені строки) видалення бічних розгалужень на відсадках.

Відомі аналоги корисної моделі щодо вирощування клонових підщеп горизонтальними і вертикальними відсадками у маточнику не передбачають використання агрозаходів щодо запобігання утворенню (видалення) розгалужень на відсадках, що ускладнює процес їх відділення і сортування та погіршує їх якість.