Загальне плодівництво

Роль і значення дисципліни у підготовці фахівців

Вивчення дисципліни “Загальне плодівництво” посідає чільне місце у формуванні спеціаліста–плодоовочевода, бо плоди і ягоди є важливим продуктом харчування і сировиною для переробної промисловості, а плодівництво є високорентабельною галуззю сільськогосподарстького виробництва.

Плодівництво – одна з профілюючих дисциплін на факультетах плодоовочівництва, формує у майбутніх фахівців знання і навички з технології виробництва продукції плодових і ягідних культур, яка є основою харчування населення та сировиною для переробних підприємств.

Завдання дисципліни 

У результаті опанування курсу “Загальне плодівництво” майбутній спеціаліст повинен знати загальнотеоретичні і загальнобіологічні основи плодівництва, теоретичні і практичні основи технології вирощування плодів і ягід, а також садивного матеріалу плодових і ягідних культур. Спеціаліст повинен уміти раціонально організовувати галузь плодівництва високоефективно застосовувати технологічні прийоми вирощуваня урожаю.

Програма навчання

Вивчення дисципліни «Загальне плодівництво» ведеться згідно навчальної програми у вигляді аудиторних занять (лекції, лабораторні та семінарські заняття), самостійної роботи (розрахункове завдання, два гербарії, реферат), ознайомчих екскурсій та навчальної практики.

Згідно з “Переліком чинних програм та забезпеченістю ними навчальних дисциплін із спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців
у аграрних ВНЗ ІІ-ІУ рівнів акредитації за напрямами” (К.: Аграрна освіта, 2004), а також рекомендаціями навчально-методичної комісії науково-педагогічних працівників із “Агрономії, технології зберігання і переробки продукції” на вивчення навчальної дисципліни відведено 210 год., з яких 82 год. аудиторні.

На третьому курсі передбачене вивчення біологічних основ плодівництва, сучасних технологій вирощування садивного матеріалу плодових і ягідних рослин, основ проектування і закладання саду і ягідника та основних елементів догляду за молодими і плодоносними насадженнями.

Поточний і підсумковий контроль знань та умінь здійснюються шляхом виконання індивідуальних завдань і лабораторно-практичних робіт, проведення семінарів, модульно-рейтингового оцінювання знань за змістовими модулями та проведення підсумкової атестації у формі іспиту (екзамен).

Міждисциплінарні зв'язки

Внаслідок вивчення дисципліни спеціаліст-плодоовочівник повинен теоретично і практично володіти сучасними технологіями і уміти організовувати виробництво продукції плодівництва. Для досягнення цієї мети необхідне засвоєння цілого ряду дисциплін: ботаніки, фізіології і біохімії рослин, сільськогосподарської метеорології, землеробства, агрохімії, ґрунтознавства, інтегрованого захисту рослин, сільськогосподарської меліорації, механізації сільськогосподарського виробництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, товарознавства, економіки і організації сільськогосподарського виробництва тощо.